A A A K K K
для людей із порушенням зору
Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Поезія під час війни

Дата: 21.03.2023 16:19
Кількість переглядів: 183

 

 

              Поезія – океан барв та відчуттів, що сплітаються у шаленому ритмі та дарують емоції, формують світогляд та вчать любові. Кожне слово – зброя, яку необхідно правильно використовувати, адже воно дарує зцілення або смерть.

Поет – покликання  і віра

І дух святий в тобі й мені.

Поет – як океан безмірний,

Якому тісно на землі.

             Цими рядками, які стали епіграфом заходу «Поезія під час війни», розпочалася зустріч із кременецькими поетами і поетесами, яка відбулася 20 березня напередодні Всесвітнього дня поезії у Кременецькому краєзнавчому музеї.

           21 березня світ відзначає День поезії. В Україні тим часом другий рік повномасштабної війни, яку розпочала росія.  Весь цей час українські митці фіксують війну у своїй творчості.

           Новому поколінню поціновувачів гострого та відвертого слова було у кого вчитися: Г. Сковорода, Т. Шевченко, П. Куліш, І. Франко , Л. Українка – і це тільки до початку ХХ століття. З плином часу українська поезія тільки розгортала свої крила та дарувала нам неймовірно талановитих Володимира  Сосюру,  Василя Стуса, Ліну Костенко та багато інших поетів і поетес. Саме вони ще зі шкільної парти навчають любити рідну землю та поважати своїх предків.

            Наша нація споконвіку славиться творчістю та вмінням римувати. Саме у скрутні часи з’являлися чи не найвідоміші твори українських класиків.

            Війна спричинила мистецький сплеск. Виставки картин та фотографій, аматорські відео-роботи та професійне кіно, театральні вистави, нові книги, які фіксують теперішні події в Україні у хроніках, роздумах і, звісно, у художній прозі та поезії. Пишуть і діляться своїм словом в Інтернеті всі – і письменники, і читачі. Пишуть навіть ті, хто зі зброєю в руках захищає Україну.

            У нинішній важкий воєнний період наші земляки теж вдаються до віршування та передають свій біль і горе від війни через римовані рядки. Саме вірші воєнного часу розповідатимуть нашу історію наступним поколінням.

            Про те, що зараз відбувається в Україні, про війну і про її героїв, про кохання під час війни, ми почули у поезії наших молодих кременецьких поетів – Юлії Бондючної, Павла Старуха, Анастасії Михайлюк та Романа Левандовського.

                                                                                   ***

Закордони не замінять дому,

Отчу хату, Батьківщину, край.

Істину цю, давню і відому,

Бережи і серденька не край.

Вийдуть в поле вранішні тумани,

Вкутають берези без вини.

Не сумуй, що скрута, мо’, нагряне,

Краще ім’я Боже спом’яни.

Викохають мрії нам грядуще.

Молитовно втішиться душа.

Я тебе люблю щоразу дужче,

Калинову, навіть без гроша.

(Юлія Бондючна)

***

«СЛОВА»

Якби ти ішов через макові квіти

В небесну блакить понад золотом жита

І пісню веселу співав,

Ти мав би усі слова цього світу

Дзвінкі, мов пружна тятива.

Та ось уяви: час тікає крізь сито,

Й до смерті веде тебе війнами бита

Дороги життєва крива,

Зі всіх незліченних слів цього світу

Лишивши лиш слово чи два.

Два слова, що душу та тіло звільнили б,

Допоки б цигарка остання горіла.

Слова, що собою і камінь розбили б,

Які крововилив в очах спричинили б

У зла, що тебе убива.

Якби з незліченних слів цього світу

Ти б мав на останок лиш слово чи два,

І знав, що за мить доведеться летіти

У засвіти, й вічне уквітчане літо,

То що б це були за слова?

(Роман Левандовський)

***

«Ровесник»

Я з тобою залишуся чесним

І картаю себе, бо ти –

Справжній воїн, мій любий ровесник,

Не боявся під кулі піти.

Мені соромно часом за себе

І я гордий за мужність твою.

Може, ти під присягою неба –

Так відважно воюєш в бою?

Знаю, тут це писати простіше –

Не перечить ніколи папір.

Ти прийняв це найважче з рішень

І ми вдячні тобі, повір.

Певно, звик ти вже бути терплячим.

Хай там що не здаватися звик.

Ще все буде, тримайся, побачиш,

Цій сволоті настане гаплик!

Ти повернешся, хлопче, назад,

Де не буде слідів від набоїв.

Ти ровеснику воїн, солдат,

Ми чекаємо, горді тобою…

(Павло Старух)

***

Любив він дуже музику, Шопена

І завжди мріяв – матиме концерт.

Тепер же замість нот – одні мішені.

Мільйони мрій розбилися ущент.

А інший так любив щось знімкувати,

Щасливу мить спіймати у руці.

Вже камеру змінили автомати.

Фотографи – та ще й які бійці!

Папір чекав – чекали адресати,

Та автор на війні писав сюжет.

Колись хотів словами рятувати,

А зараз взяв у руки кулемет.

Він був найкращим лікарем у місті.

Хто вже зневірився – надію подавав.

Його у штабі кличуть Альтруїстом.

Таблетки миру всім би роздавав.

З дитинства марив: «Буду я військовим!

Тебе я, мамо, завжди захищу!»

Пройшли роки, прийшло в країну горе:

«Я знищу їх, ніколи не прощу!»

А ще є тисячі таких історій.

Таких історій з болем і слізьми.

І кожен у країні зараз воїн.

Ми просто люди, просто люди ми…

(Анастасія Михайлюк)

***

             Українська поезія є найбільш розкішною, найбільш запашною з усіх гілок світової творчості. Великий Адам Міцкевич говоривщо українські простори є столицею ліричної пісні. Це справжня поезія серця і почуття. Таке мистецтво глибоко народне тому, що з нього промовляє до нас своєрідна, чиста душа українського народу.

             Ні в якій країні світу,  дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так жваво і правдиво, як в українців.

             Перу українських поетів належать безсмертні твори, що і нині не втрачають актуальності та стають своєрідними гімнами. Щодень ми боремося за своє життя та майбутнє, а оминути стрімкі пороги допомагає влучне слово, яке додасть сил, підтримає чи, буває, покаже напрямок. Адже твір, який читають, має теперішнє, твір, який перечитують – майбутнє.

 

Науковий співробітник

Кременецького краєзнавчого музею

Тетяна Тернова



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь