A A A K K K
для людей із порушенням зору
Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПС

Дата: 23.01.2023 15:12
Кількість переглядів: 124

 

 

 

Чи повинен підприємець при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи зазначати інші доходи, отримані як фізична особа

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд.. IV ПКУ.

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 зі змінами і доповненнями.

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» податкової декларації:

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь; 13 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

 

 

 

Щодо звітування юрособами – платниками єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що згідно з підпунктом 9.6 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для подання податкової декларації.

Підпунктом 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подають протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).

Поряд з тим, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, що зобов'язані визначити загальне мінімальне податкове зобов'язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов'язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов'язання.

Тобто платники єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу, у яких відповідно до вимог податкового законодавства не виникає обов'язок визначати загальне мінімальне податкове зобов'язання, подають податкові декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – декларації) за грудень 2022 року у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду (граничний термін подання припадає на 20 січня 2023 року), та задекларувати податкові зобов'язання з єдиного податку у рядку декларації (без заповнення 3 та 4 рядків декларації).

Платники єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу, у яких відповідно до вимог податкового законодавства виникає обов'язок визначати загальне мінімальне податкове зобов'язання, подають декларації за грудень 2022 року у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (граничний термін подання припадає на 09 лютого 2023 року).

До таких декларацій обов'язково подається Додаток 1 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за 2022 рік», проставляється позначка у рядку 1 кінцевої частини декларації та заповнюються рядки 3, 4 декларації.

 

 

 

 

Як розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, цінних паперів та інших активів

Відповідно до підпунктів «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

 

 

 

 

Майже 10 тисяч класичних та програмних реєстраторів розрахункових операцій використовує бізнес Тернопільщини

Станом на початок цього року на території Тернопільської області зареєстровано 9709 програмних та звичайних реєстраторів розрахункових операцій.

Зокрема, програмні РРО для проведення готівкових розрахунків на Тернопільщині використовують 4128 приватних підприємців та 126 юридичних осіб. Задля здійснення підприємницької діяльності вони зареєстрували 5652 програмних реєстратори розрахункових операцій. Тільки у грудні платниками податків зареєстровано 174 програмних РРО, скасовано ж – 90.

Окрім програмних реєстраторів розрахункових операцій, бізнес Тернопільщини у своїй роботі використовує також і класичні касові апарати. Так, станом на початок січня РРО на Тернопільщині використовують 433 юридичних особи та 2379 фізичних осіб. Всього ними зареєстровано 4057 одиниць касової техніки.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь