A A A K K K
для людей із порушенням зору
Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПС

Дата: 28.11.2022 15:57
Кількість переглядів: 211

 

 

 

Недоліки та помилки декларування акцизного податку з транспортних засобів

ДПС України інформує, що за результатами аналізу правильності заповнення та подання платниками акцизного податку з переобладнаних транспортних засобів декларацій акцизного податку (далі – Декларація), встановлено непоодинокі факти неправильного заповнення Розділу Г «Податкові зобовязання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» Декларації акцизного податку (Далі – Розділ Г) та Додатку 13 «Розрахунку суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно з підпунктами 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 315.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України» (далі – Додаток 13), а саме:

незазначення виду платника акцизного податку у відповідній клітинці рядка 05 загальної частини Декларації, де в обов’язковому порядку повинна бути проставлена позначка «X» у клітинці, що відповідає рядку «212.1.14» для платників податку з переобладнання транспортних засобів в легкові автомобілі;

заповнення рядку Г1 «Операції з реалізації підакцизних товарів (продукції)» Розділу Г замість рядку Г7 «Операції з обсягів автомобілів, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД»;

відсутність у рядках Г10 і Г10.7 Розділу Г суми податкових зобов’язань з акцизного податку при зазначенні такої суми в рядку Г7 Розділу Г та Додатку 13.

Відповідно в ІКП цих платників податків відсутнє нарахування податкових зобов’язань, а суми фактично сплаченого акцизного податку обліковуються яr надміру сплачені;

Відсутність Додатку 13 в пакеті документів, що подаються разом із Декларацією;

Помилки або некоректне заповнення показників Додатку 13 тощо.

З метою декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з транспортних засобів ДПС України листом від 14.09.2022 № 10709/7/99-00-21-03-03-07 «Щодо порядку заповнення та подання декларації акцизного податку для платників з транспортних засобів» за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77629.html надано роз’яснення, зокрема, щодо термінів подання та правильності заповнення декларацій. 

 

 

 

Подання фінансової звітності господарським товариствам, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Відповідно до абзацу третього п. 46.1 ст. 46 ПКУ розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючого органу відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації.

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ.

Враховуючи викладене, якщо подана раніше фінансова звітність зареєстрована в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (у тому числі подана як додаток до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та з аудиторським висновком) та показники фінансової звітності не змінювалися, то така фінансова звітність до Розрахунку не подається. Водночас у Розрахунку необхідно обов’язково проставити відмітки про форми поданої фінансової звітності, оскільки під час прийняття Розрахунку здійснюється контроль поданих до Розрахунку додатків-форм фінансової звітності відповідно до заповнених відміток.

 

 

 

 

Щодо відображення у декларації з ПДВ коригування обсягів операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, постачання послуг за межами території України

Відповідно до п. п. 6 п. 3 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, у рядку 5 податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація) вказуються обсяги операцій з:

постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування;

постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ;

постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозд. 2 розд. XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод) та коригування за такими операціями.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5, та підприємств (організацій) осіб з інвалідністю обов’язковим є подання (Д5) (додаток 5).

Виходячи із зазначеного, зменшення/збільшення обсягів операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ), операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України, операцій, які звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), яке відбувається у зв’язку із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунком у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або поверненням постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, відображаються у рядку 5 Декларації.

 

 

 

Щодо дотримання строку надання витягу з реєстру платників єдиного податку

Згідно з положеннями п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форми запиту про отримання з реєстру платників єдиного податку (далі – Запит) та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2019 р. за №1054/34025.

Спосіб отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (безпосередньо в контролюючому органі; в електронному вигляді) зазначається платником податку у Запиті.

На сьогодні реалізована можливість подання платником єдиного податку в електронному вигляді Запиту та отримання ним у той же день в електронному вигляді з реєстру платників єдиного податку.

Надходження від зареєстрованих платників єдиного податку до контролюючого органу Запиту з заявленим бажанням витяг з реєстру платників єдиного податку безпосередньо в контролюючому органі (зокрема в паперовому вигляді) в окремих випадках унеможливлює надання контролюючим органом платнику витягу з реєстру платників єдиного податку у день надходження такого Запиту, при цьому такий витяг надається платнику податків на наступний робочий день.

З метою уникнення неоднозначного трактування та визначення «строку надання витягу з реєстру платників єдиного податку», який для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, необхідно повідомити таке.

Питання визначення та обчислення строків врегульовано Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ст.. 252 ЦКУ).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (п. 1 ст. 253 ЦКУ).

Отже, надання контролюючим органом витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку на наступний після отримання Запиту робочий день не суперечить вимогам ПКУ та відповідає нормам ЦКУ.

По це йдеться у листі ДПС України від 22.11.2022 №14866/7/99-00-24-01-03-07.

 

 

 

 

Сплата податків: особливості сьогодення

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан ЦВІГУН під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо сплати податків.

 

Для упередження порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та ймовірно  відмовляють у розрахунках споживачам за товари/послуги POS-терміналом (електронними платіжними засобами), ДПС запроваджено обстеження торгівельних об’єктів та проведення фактичних перевірок на об’єктах, де наявні порушення.

Крім того, для забезпечення законних прав та інтересів громадян України ДПС створила чат-бот «StopViolationBot» для надання можливості споживачам інформувати службу про виявлені порушення, зокрема, й порядку проведення розрахунків.

Громадяни мають можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:

  • незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
  • відмову у розрахунку банківською карткою;
  • завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;
  • неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
  • здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

 

Не менш цікаві запитання та відповіді на них, надаємо увазі читачів, які звучали під час телефонних розмов.

 

Запитання: Не враховано таблицю даних платника податку на додану вартість, які наступні дії платника?

Руслан ЦВІГУН: Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою згідно з додатком 5 Порядку.

Комісія регіонального рівня розглядає таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

Відповідно до п. 17 порядку у рішенні про неврахування таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці, яка врахована, у тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Платник податку має право подати повторно таблицю з поясненнями для розгляду комісією регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

 

Запитання: Куди звертатися у разі блокування податкових накладних?

Руслан ЦВІГУН: Для полегшення роботи бізнесу у цьому сегменті ДПС організовано роботу «гарячих ліній» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, які працюють у кожному територіальному органі ДПС.

 

Запитання: Коли слід звітувати з податку на землю за оновленою формою декларації юрособою?

Руслан ЦВІГУН: Так, з 22 березня 2022 року набрав чинності наказ Мінфіну від 18.02.2022 р. №83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», згідно з яким внесені зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. №560 (далі – Наказ №560).

Базовим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, то форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена Наказом №560, буде використовуватися для складання звітності, починаючи з 01.01.2023.

 

Запитання: Чи може неприбуткова організація без наслідків надати допомогу мобілізованим працівникам?

Руслан ЦВІГУН: На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.

У випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав ЗСУ, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Крім того, враховуючи положення п. 63 підр. 4 р. ХХ Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено. Натомість на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо ЗСУ, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

 

Запитання: Чи треба повідомити податковий орган про несплату податків через податкові пільги?

Руслан ЦВІГУН: Згідно з п. п. 16.1.6 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233.

Постановою КМУ від 31.10.2018 р. №891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233», яка набрала чинності 01.01.2020, внесено зміни до Порядку №1233, згідно з якими суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Крім того, виключено додаток до Порядку №1233, згідно з формою якого складався звіт про суми податкових пільг та подавався суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Так, починаючи з 1 січня 2020 року інформація про суми податкових пільг відображається у податковій звітності відповідного податку чи збору, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

 

Запитання: Чи можна юрособі обрати спецгрупу сплати єдиного податку на час війни за ставкою 2% з податковим боргом?

Руслан ЦВІГУН: Юридична особа, яка має податковий борг, може перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., оскільки обмеження, визначені п. п. 291.5.8 Податкового кодексу України щодо наявності податкового боргу не враховуються при переході на третю групу платників єдиного податку, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

 

 

 

Тернопільські податківці виграли у судах справи на 184,4 млн гривень

Упродовж десяти місяців цього року судові органи розглянули 588 справ, у яких однією зі сторін виступала податкова служба Тернопільщини. Як повідомили в управлінні правового забезпечення ГУ ДПС у Тернопільській області, на користь податкового відомства винесено 343 рішення на суму 184,4 млн гривень. Водночас суб'єкти господарювання виграли 245 справ на суму 81,2 млн гривень.

За позовами платників податків до органів ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень юристи служби відстояли 33 спори на суму понад 128,7 млн гривень.

Загалом із початку року на розгляді у судах різних інстанцій перебувало 1089 справ на суму 941 млн гривень.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь