Новини ОДПС
Межа готівкових розрахунків
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання при знятті готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Враховуючи викладене, якщо готівкові розрахунки суб’єкта господарювання з фізичною особою, яка одночасно зареєстрована як фізична особа – підприємець, не пов’язані з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи, то на такі розрахунки поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.
Податкові зобов’язання із земельного податку можна зменшити платниками, подавши уточнення за певних умов
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України.
Станом на сьогодні Кабінетом Міністрів України не затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії.
Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платники плати за землю за відповідні ділянки у межах визначених територій мають право подати уточнюючі податкові декларації після офіційного оприлюднення такого переліку.
Розрахунок коригування до податкової накладної без факту здійснення господарських операцій
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями, визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.
У такому розрахунку коригування:
у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.
Як придбати готівкову іноземну валюту для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).
Порядок здійснення операцій із валютними цінностями, у тому числі порядок проведення розрахунків за валютними операціями встановлено Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженим постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року №2 (далі – Положення №2).
Відповідно до п. 42 розд. VI Положення №2 резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення №2 суб’єкт валютних операцій (далі – клієнт) для здійснення валютних операцій із купівлі/продажу/обміну іноземної валюти/банківських металів подає до банку заяву на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів (далі – Заява). Заява подається в довільній формі. Реквізити Заяви визначаються в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.
Відповідно до абзацу першого п. 5 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5 (далі – Положення №5) клієнти уповноважених установ не подають документи, що свідчать про наявність у них підстав/зобов’язань для здійснення валютних операцій у незначному розмірі з купівлі іноземної валюти, переказу іноземної валюти/банківських металів/гривні, уключаючи переказ іноземної валюти, що була куплена раніше в незначному розмірі, у разі зміни еквівалента купленої валюти за рахунок зміни курсів іноземних валют на дату здійснення переказу. Інформація щодо мети купівлі, переказу та документів, на підставі яких здійснюється купівля, переказ бенефіціару коштів в іноземній валюті/гривні та/або банківських металів, зазначається у Заяві та/або в платіжному дорученні.
Абзацом третім розд. I п. 5 розд. І Положення №5 встановлено, що клієнти уповноважених установ – резиденти (юридичні особи/фізичні особи – підприємці) не подають документів, що свідчать про наявність у них підстав/зобов’язань для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти/банківських металів, якщо такі операції здійснюються в межах ліміту, визначеного в п. 90 прим. 1 розд. IX Положення №5.
Так, згідно з п. 90 прим. 1 розд. IX Положення №5 резиденту (юридичній особі/фізичній особі – підприємцю) дозволяється протягом одного дня здійснювати валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти без підтвердження наявності підстав/зобов’язань для їх проведення на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 100000 євро включно (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом грн до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції).
Уповноважені установи самостійно приймають рішення про необхідність подання клієнтом документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, що зазначені в абзаці першому п. 5 розд. I Положення. Клієнт у разі запиту уповноваженою установою документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, зобов’язаний подати такі документи в термін, установлений уповноваженою установою.
Крім цього, п. 5 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», зі змінами, заборонено видачу в України готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує в еквіваленті 100000 грн у день (без урахування комісії банку), крім зняття готівкових коштів в іноземній валюті у випадках, визначених у підпунктах цього пункту.
Податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, встановлених Законом №2473 та/або визначених нормативно-правовими актами НБУ, які прийняті відповідно до Закону №2473, зокрема, у Положенні №5, а саме з питань проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.
Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року №524.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання має право зняти в банку із власних поточних рахунків готівкову іноземну валюту, або купити іноземну валюту, для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон на підставі заяви на купівлю іноземної валюти.
Тернополяни задекларували 814,3 млн грн доходу
Цьогоріч 8985 жителів Тернопільщини задекларували отримані минулоріч доходи та подали відповідні декларації. При цьому 5159 громадян зобов’язані були задекларувати свої неоподатковані доходи, а 3826 – забажали скористатись правом на податкову знижку. Загальна сума задекларованого доходу склала 814,3 млн гривень.
Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань становить 38,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 6,3 млн грн військового збору.
Найчастіше декларували статки від спадку чи дарування та продажу нерухомості чи рухомого майна, а це 1282 та 531 громадяни відповідно. Вони задекларували 162 млн грн та 32,5 млн грн доходів. Ще 298 декларанти збагатилися через незалежну професійну діяльність, а 198 завдяки здаванню в найм майна, заявивши про отримання відповідно 35,4 млн грн та 9,8 млн гривень.
Прислухались до необхідності виконувати свій конституційний обов’язок і 254 наших краяни, які задекларували іноземні доходи. Вони інформували про отримання 169,4 млн грн доходу. Про отримання ж інвестиційних прибутків на 19,2 млн гривень повідомили 36 жителів області.
Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб визначено тим, хто отримував іноземні доходи, а це 17,1 млн грн, та збагатився від отримання спадку та дарування – 6,4 млн гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
