Новини ОДПС
Взяття на облік за основним місцем обліку відокремлених підрозділів юросіб, які включені до ЄДР
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку).
Взяття на облік відокремлених підрозділів юридичної особи здійснюється відповідно до ст. 64 ПКУ, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162.
Відповідно до п. 3.1 розд. ІІI Порядку №1588 взяття на облік за основним місцем обліку відокремлених підрозділів юридичної особи як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється після проведення державної реєстрації створення відокремлених підрозділів юридичної особи згідно із Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755).
Підставою для взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб за основним місцем обліку в контролюючому органі відповідно до п. 3.2 розд. ІІІ Порядку №1588 є надходження до контролюючого органу відомостей з ЄДР про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи.
Згідно з п. 20 частини другої ст. 9 Закону №755 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи:
ідентифікаційний код відокремленого підрозділу;
найменування відокремленого підрозділу;
місцезнаходження відокремленого підрозділу;
види діяльності відокремленого підрозділу;
відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім’я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв’язку з керівником відокремленого підрозділу (телефон та/або адреса електронної пошти)), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;
відомості про членів керівних органів: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку – для відокремленого підрозділу громадського формування;
відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи – правонаступника;
інформація для здійснення зв’язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти.
Взяття на облік платника податків за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом №755 та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей у журналі за формою № 2-ОПП.
Пунктом 3.9 розд. III Порядку №1588 визначено, що дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичної особи як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до ЄДР у день взяття їх на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.
Взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України відповідно до Закону №755.
Крім того, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку №1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Внесення до ІКП правонаступника юрособи частини зобов’язань, заборгованості, переплат
Главою 1 розд. IІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5), визначено порядок ведення інтегрованої картки платника (далі – ІКП).
Згідно з абзацом двадцять третім п. 1 глави 1 розд. ІІ Порядку №5 податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку – в режимі перегляду.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162.
Підпунктом 1 п. 11.17 розд. XI Порядку №1588 передбачено, що дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої ІКП або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі ІКП.
Водночас за наявності грошових зобов’язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов’язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному ст. 101 розд. II Податкового кодексу України.
Відповідно до абзаців третього-десятого п. 3 глави 1 розд. ІІ Порядку №5 підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
Згідно з абзацами чотирнадцятим-сімнадцятим п. 3 глави 1 розд. ІІ Порядку №5 у разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ІКП юридичних осіб – правонаступників працівником підрозділу, що здійснює облік платежів, засобами інформаційної системи переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів:
рішення про узгодження плану реорганізації платника податків;
передавального акта;
розподільчого балансу.
Податковий борг не зупинить переходу юрособи на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс.
Відповідно до п. п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Водночас п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п .п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути, зокрема:
1) суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами); видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);
2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) юридичні особи – нерезиденти.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.
Отже, юридична особа, яка має податковий борг, може перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., оскільки обмеження, визначені п. п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо наявності податкового боргу, не враховуються при переході на третю групу платників єдиного податку, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
