Доходи, що включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника
Доходи, що включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника
Відповідно до п. п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:
- реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
- реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
- реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
- реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
Коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:
- послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
- послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
- послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
- послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
Звітуємо після відмови від спрощеної системи оподаткування
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821) (далі – податкова декларація).
Згідно із п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Податкові декларації фізичними особами – підприємцями подаються за базовий (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49).
При цьому, фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п. п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Тобто, фізична особа – підприємець, яка протягом звітного року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування, за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу та річну податкову декларацію за результатами календарного року.
При цьому, якщо фізична особа – підприємець перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування у IV кварталі звітного року, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації.
Надміру сплачено ПДФО податковим агентом: що дозволено платнику
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відзначимо, що надміру сплачені грошові зобов’язання – є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Враховуючи викладене вище, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
При наявності переплати податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.
Платники Тернопільщини отримали 376 млн грн заявленого до відшкодування ПДВ
У січні-листопаді цього року 68 суб’єктів господарювання Тернопільщини заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 399 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила 320 млн гривень.
Станом на перше грудня цього року платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 376 млн грн ПДВ, тоді як минулого року ця сума становила 230 млн гривень.
За результатами проведених перевірок з початку року упереджено 0,2 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість.
Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 62 млн гривень, з них 46 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 16 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. Станом на початок минулорічного грудня невідшкодований залишок ПДВ на розрахунковий рахунок становив 116 млн гривень.
Варто нагадати, що з 1 квітня 2017 року впроваджено Електронний реєстр автоматичного відшкодування ПДВ.
