Як у Кременецькій громаді згуртовано плетуть маскувальні сітки для фронту
«- Роблю те, що в моїх силах. Аби наші хлопчики ставали невидимками. Вірю, що своєю роботою вберігаю захисників від кулі ворога…» - розповідає 77 літня Євгенія Петрівна Басюк, яка щодня розпускає шерстяні речі на нитки для "кікімор".
Плете «кікімори» переселенка Ольга Сипко у вечері вдома з онуками. А вдень, як на роботу, приходить до Центру культури нарізати тканину для маскувальних сіток. І так вже місяць. Ольгину вулицю: сусідські хати, школу та садочок обстріляли рашисти з «ураганів». Як тільки стала загроза життю - одразу поїхали із Зеленодольська Дніпропетровської області до Кривого Рогу. Там теж 1.5 місяці щодня плела сітки.
На питання "Чи не втомила ця монотонна справа?"
каже:
«- Це мій обов’язок, як громадянина! Не можу я сидіти вдома перед телевізором і плюхати насіння, коли захисники боронять мій дім… Солдати на війні, а ми повинні їм допомагати!»
Ідея виготовлення «кікімор» належить колективу цеху плетіння маскувальних сіток, розповідає Віталій Чумакевич, керівник народної кіностудії «Кремінь» Центру культури і дозвілля: «-Ми вже передали захисникам близько двох десятків цих маскувальних халатів. Сітку, яку використовуємо для основи, нам дали польські друзі. Привезли її волонтери-перевізники. Тканину вже всю з дому знесли, по сусідах зібрали. Вже у нас виробився рефлекс на речі неяскравих кольорів. Коли бачиш людину, одразу поглядом шукаєш щоб з її одягу можна порізати на маскувальну сітку)) Просимо постійно своїх земляків приносити речі, які вже не носяться. Є завжди потреба в зелених, чорних та коричневих кольорах».
Цех з виготовлення маскувальних сіток працюють облаштували на сцені глядацької зали. «-Так зручніше плести великих розмірів сітки. Щодня тисячі вузликів в’яжуть працівники всіх закладів культури Кременецької громади і не тільки. Це і працівники Національного природного парку "Кременецькі гори", і школа мистецтв, і бібліотеки, і сільські клуби і 20 працівників Центру культури і дозвілля, який з 25 лютого став «Центром надання гуманітарної допомоги». Наш культурний десант почав приймати гуманітарну допомогу, сортувати її, видавати внутрішньо-переміщеним особам. Працювали позмінно - без вихідних, бо розуміли до нас приїхали українці, які все втратили. Ми мали допомогти кожному, хто до нас звертався. Зараз вже потік людей не такий, як був весною. Тож ми починаємо проводити культурні заходи, які мають на меті збір коштів для потреб захисників.» - розповідає Аліна Твердохліб, директорка Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради.
« - У цій роботі задіяно дуже багато людей. Координує роботу закладів культури за цим напрямом Відділ культури і туризму міської ради. Він, в свою чергу, комунікує із заступником міського голови Миколою Матвіюком.
Кожному і кожній Дякую!
Втомлюватися від війни не маємо права!» - говорить міський голова Андрій Смаглюк.
