Новини ОДПІ
Втрачено документи, у яких підприємець вів облік доходів і витрат: подальші дії
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями (далі – Типова форма), та Порядок її ведення (далі – Порядок №261) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261.
Пунктом 3 розд. ІІ Порядку №261 встановлено, що Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.
При втраті, пошкодженні або достроковому знищенні документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ (це документи обігу та обов’язок їх зберігання), платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрат, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності (п. 44.5 ст. 44 ПКУ).
Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Статтею 121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні порушення (далі – КУпАП) неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, при втраті, пошкодженні або достроковому знищенні Типової форми фізична особа – підприємець зобов’язана у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та відновити втрачену Типову форму протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
При не відновленні Типової форми, або її повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання фізичною особою – підприємцем права на їх відновлення, до неї застосовується адміністративна та фінансова відповідальність.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями
Державна податкова інспекція повідомляє, що ДПС України листом від 17.11.2021 №25552/7/99-00-18-04-02-07 надала роз'яснення щодо нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Відповідно до підпункту 191.1.51 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, у тому числі науковими установами, яким надається підтримка держави.
Відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, зокрема, регулюється статтею 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185).
Частиною першою статті 111 Закону № 185 визначено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим встановлено, що державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі – Закон № 848) належать до наукових установ, а також науково-технологічні комплекси, засновані на державній власності, зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази (абзац четвертий частини другої статті 111 Закону № 185).
Згідно із частиною другою статті 8 Закону № 848 державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 Закону № 848 належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності та зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 848 для надання державної підтримки науковим установам незалежно від форми власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави.
Наукові установи незалежно від форми власності, що включені або претендують на включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, підлягають державній атестації.
Наукові установи включаються до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, строком до п’яти років у межах строку, визначеного за результатами державної атестації.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, розміщує перелік наукових установ, включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, на своєму офіційному вебсайті та забезпечує безоплатний доступ до нього.
Інформацію про проведення державної атестації наукових установ та Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави, можна переглянути на сайтах http://mon.gov.ua та http://rnib.rit.org.ua.
Згідно із пунктами 2 і 3 частини другої статті 12 Закону №848 наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, не можуть змінювати наукову і науково-технічну діяльність на інші види діяльності та зобов’язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї діяльності спрямовувати на провадження наукової та (або) науково-технічної діяльності та розвиток матеріально-технічної бази, необхідної для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.
Частиною третьою статті 12 Закону № 848 встановлено, що наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, виключаються з нього у разі недодержання вимог, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 12 Закону № 848.
Отже, включення державних комерційних підприємств та казенних підприємств до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, є обов’язковою умовою для звільнення таких установ від спрямування частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України.
Копія листа Міністерства освіти і науки України від 08.11.2021 № 1.1/19230-21 з переліком державних наукових установ, які протягом 2019-2021 рр. пройшли державну атестацію, з метою контролю за повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Документ, що підтвердить подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, де задекларовано кошти, розміщені на поточному рахунку в банку іноземної держави
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи має право добровільно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається така інформація (дані), зокрема:
відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);
відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів;
відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Одночасно слід зазначити, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом.
Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
Згідно з п. п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до контролюючого органу із відповідною заяву, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Повернені банком депозитні кошти: чи юрособі на єдиному податку вважати це доходом
Відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Підпунктом 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що депозит (вклад) – це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом.
Згідно з абзацом першим п. 1.2 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад (депозит)).
Грошові кошти або банківські метали на вкладний (депозитний) рахунок суб’єкта господарювання, юридичної особи – нерезидента, представництва юридичної особи – нерезидента в Україні, інвестора перераховуються з його/її поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок цього вкладника, крім випадків, передбачених законодавством України.
Пунктом 292.13 ст. 292 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.
Відповідно до абзацу четвертого п. 296.1 ст. 296 ПКУ юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до абзацу першого п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Повернені банком з депозитного на поточний рахунок юридичної особи кошти не призводять до зростання власного капіталу юридичної особи.
Таким чином, сума коштів, повернена банком юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи з власного депозитного рахунку на поточний рахунок, не є доходом такої юридичної особи – платника єдиного податку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Для користування електронними сервісами жителі Тернопільщини отримали майже 17 тисяч цифрових підписів
Упродовж січня-жовтня 2021 року фахівці структурних підрозділів Головного управління ДПС у Тернопільській області надали 84634 адміністративні послуги. При цьому від підрозділу електронних сервісів наші краяни отримали 61487 таких послуг. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість наданих послуг зменшилася на 518 послуг, оскільки платники податків використовують електронні сервіси податкової служби задля власної безпеки та безпеки своїх рідних.
Найчастіше жителі краю відвідують податкові відомства, аби отримати картку платника податків та внести до паспорта громадянина України дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Такою послугою скористалися майже половина візитерів, а це 39512 осіб. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків податківці надали 14055 візитерам. Ще 8660 осіб отримали витяги з реєстру платників єдиного податку, а 5024 – зареєструвалися платника єдиного податку.
Актуальною для платників залишається послуга отримання цифрового підпису. Адже його наявність відкриває можливості для користування Електронним кабінетом та іншими онлайн сервісами податкової служби. Так, у зручний час і не виходячи з дому жителі області можуть подати звітність, отримати довідкову інформацію, перевірити нарахування податків і зборів тощо. Упродовж січня-жовтня 2021 року краянам видали 16526 сертифікатів електронного цифрового підпису. Надають таку послугу безкоштовно у приміщенні Центру обслуговування платників Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України. Посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису можуть отримати як юридичні особи, так і приватні підприємці та громадяни.
