A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПІ

Дата: 21.07.2021 11:46
Кількість переглядів: 241

 

 

              Ввезення безоплатно отриманого товару: формування податкового кредиту з ПДВ

     Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

      Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

      У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

    Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

     Відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

     Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

     При цьому платник податку згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

     Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

     Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

     До початку перевірки усунуто через уточнення порушення без сплати пені

     Відповідно до абзаців першого та другого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

     Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

     Пунктом 54.1 ст. 54 ПКУ визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає, зокрема, у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

      Пеня – суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

      Відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

      На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

      Згідно з п. п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.

      Таким чином, якщо суб’єкт господарювання, який до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів та надав уточнюючу декларацію (розрахунок) після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ, проте не нарахував та не сплатив суму пені, контролюючим органом самостійно нараховується пеня.

      Крім того, згідно зі ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

     Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

        Скасоване відрядження: три банківські дні для повернення авансу

     Державна податкова інспекція нагадує, що згідно із п. 19 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, готівка видається під звіт:

1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;

2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

3) на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.

      Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

      Відповідно до п. 1 розд. ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59), направлення працівника підприємства у відрядження здійснює керівник цього підприємства або його заступник (направлення у відрядження державного службовця здійснює керівник державної служби) і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів.

     Згідно з п. 11 розд. ІІ Інструкції №59 відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.

      Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

      Водночас при неповерненні таким працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження, згідно з п. п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

     Нормами п. 170.9 ст. 170 ПКУ визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

     Отже, аванс відрядженому працівникові повинен видаватися перед від’їздом у відрядження. Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

     При неповерненні таким працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження, сума таких коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

       Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

       Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

     Місцеві бюджети Тернопільщини отримали зиск від податку на нерухоме майно: плюс 22,8 млн гривень

      Майже 65,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили суб’єкти господарювання та жителі Тернопілля упродовж шести місяців цього року. При чому надходження платежу перевищили очікувану сплату на 25,9 відсотка або 13,5 млн грн додатково. Приріст до січня-червня минулого року склав 53 відсотка або на 22,8 млн грн більше.

     Варто зазначити, що юрособи сплатили 47,5 млн грн податку на нерухомість, що на 14,3 млн грн більше, ніж торік. Додатково місцеві скарбниці отримали від них 5,2 млн грн цього платежу, адже надійшло на 12,4 відсотка більше, ніж очікувалося.

     Фізичні особи цьогоріч перерахували за нерухомість 18,3 млн гривень. Виконання індикативних показників склало 182,6 відсотка. Тож додатково тергромади отримали 8,3 млн грн, а плюс платежу до першого півріччя минулого року склав 86,1 відсотка або 8,5 млн гривень.

     Варто нагадати, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.

     У 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року – 4723,00 гривень. Сплачувати податок за нерухомість доведеться, якщо: площа квартири перевищує 60 кв. м, площа житлового будинку понад 120 кв. м, площа різних типів об'єктів нерухомості більше ніж 180 кв. метрів.

     Пільги з податку для фізосіб не застосовуватимуться до об'єктів оподаткування, якщо їх площа перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі: для квартири – 300 кв. м, для житлового будинку – 600 кв. м, для різних типів об'єктів житлової нерухомості – 900 кв. метрів.

      Також пільги не нараховуватимуться на нерухомість, яку власники здають в оренду, лізинг, позичку чи використовують для бізнесу. Так, на пільги не мають права фізособи-підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та працюють у власній квартирі чи будинку.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь