Новини податкової
Інтернет послуги – без РРО
Державна податкова інспекція інформує, що Законом України від 01.12.2020 №1017-IХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших Законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій ВР України» внесено зміни до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265/95-ВР). Зауважимо, що зміни вступили в дію з 1 січня 2021 року.
Так з 01.01.2021, згідно внесених змін у статтю 9 «Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються» доповнено пунктом 14 такого змісту: «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів».
З врахуванням внесених змін до статті 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Таким чином, якщо споживач використовуючи мережу інтернет, замовляє послуги і розрахунки за них здійснює виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LigPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24), то такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуг.
Звітність з нерухомості не подано: чи застосовує строк давності до подання юридична особа
Відповідно до п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Підпунктом 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано.
Водночас граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником за письмовим запитом посадової особи юридичної особи (п. 102.6 ст. 102 ПКУ), у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.
Отже, Декларація, яка не була подана суб’єктом господарювання за період(и), в якому(их) виникали об’єкти оподаткування, подається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, враховуючи норми п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Поряд з цим, законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкової звітності, зокрема, Декларації після граничного строку, що передбачено п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Щодо незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства з єдиного внеску
Пунктом 9 прим. 11.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону №2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ);
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом №2464, до контролюючих органів.
Крім того, п. 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 встановлено, що протягом періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам ЄВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
На Тернопільщині власники елітних іномарок сплатили понад 2,7 млн грн транспортного податку
Упродовж 2020 року до місцевих бюджетів Тернопілля власники елітних авто сплатили 2 млн 706,5 тис. грн транспортного податку, що більше очікуваного на 787 тис. гривень.
Власники автомобілів – юридичні особи сплатили 1 млн 764,1 тис. гривень. Це на 647 тис. грн більше, ніж сподівалися отримати. Фізичні особи поповнили місцеві скарбниці, сплативши 942,4 тис. грн цього платежу. Фактичні надходження від них перевищили очікувані на 139,6 тис. гривень.
Серед елітних марок, за які платники на Тернопільщині сплачують транспортний податок, – Land Rover Range Rover, Mercedes-Bens, Audi, BMW, Lexus, Toyota. У власності наших краян є також і Porsche, і Bentley, і Jaguar, і Tesla. Доречно нагадати, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
