Новини податкової
Дохід перевищив 220 «мінімалок» – РРО обов’язковий
Державна податкова інспекція інформує, що згідно з преамбулою Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) Закон №265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
У перший день 2021 року набрав чинність розд. І Закону України від 1 грудня 2020 року №1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон №1017-ІХ), яким будуть внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону №1017-ІХ) передбачено, що до 1 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Списання штрафних санкцій та пені
Державна податкова інспекція звертає увагу платників податків, що 10.12.2020 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі –Закон № 1072).
Зокрема, Законом № 1072 підрозділ 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 23, яким передбачено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Необхідно зауважити, що положення цього пункту не застосовується щодо:
- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;
- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
- осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
- банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв'язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.
Платнику податків, який бажає скористатись пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, необхідно звернутись до податкової інспекції за місцем обліку його податкового боргу із заявою в довільній формі про намір скористатись зазначеною нормою Закону № 1072. У заяві обов’язково зазначається сума податкового боргу, яку платник податків планує погасити протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону № 1072 (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, а також зобов’язання щодо сплати протягом цього періоду поточних грошових зобов’язань у повному обсязі.
Штрафні санкції та пеня будуть списані, якщо:
- основна частина податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням) погашена платником податків грошовими коштами;
- це погашення здійснене протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону № 1072 (тобто з 10 грудня 2020 року до 09 червня 2021 року включно);
- за умови, що платник податків забезпечує своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань із загальнодержавних та місцевих податків.
У разі повної сплати платником податків суми податкового боргу з основного платежу у визначений пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строк, штрафні санкції не застосовуються, а пеня не нараховується.
Податок на доходи фізичних осіб: нюанси річного перерахунку
Роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
Тобто, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги.
Отже, під час нарахування заробітної плати за грудень 2020 року, для визначення правильності оподаткування роботодавцю необхідно здійснити перерахунок сум нарахованих доходів у вигляді заробітної плати, утриманого податку на доходи фізичних осіб та сум наданої податкової соціальної пільги за 2020 рік.
Результат річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податків у вигляді заробітної плати, а також сум наданої податкової соціальної пільги у 2020 році відображаються роботодавцем у Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ІV квартал 2020 року.
Зазначена норма передбачена п.п. 169.4.2.а та п.п. 169.4.4 ст. 169 Податкового кодексу.
На соціальні гарантії платники Тернопільщини спрямували 4,1 млрд грн єдиного внеску
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина, впродовж 2020 року платники Тернопільського краю перерахували до держбюджету 4 млрд 128,2 млн грн єдиного внеску. «Порівняно з січнем-груднем 2019 року надходження внеску зросли на 7,7 відсотка або на 294,9 млн грн більше», – констатував посадовець.
У грудні сплата єдиного внеску від наших краян склала 479,5 млн гривень. Приріст цього платежу до грудня 2019 року становив 20,4 відсотка або 81,2 млн гривень.
Податківець також повідомив, що на початок 2021 року на території області було 92747 платників єдиного внеску. При цьому 66959 із них складають фізичні особи, а юридичні – 25788 осіб.
«Вважаю за доречне нагадати, що оскільки з січня 2021 року змінився розмір мінімальної заробітної плати (6000 грн), то й збільшилася мінімальна сума єдиного внеску на місяць. Відтепер вона складає 1320 грн, а максимальна база для нарахування єдиного внеску – 90000 гривень», – наголосив Михайло Яцина.
