Новини податкової
Обережно – шахраї активізувались! Бережіть свої гроші!
Головне управління ДПС у Тернопільській області доводить до відома широкого кола громадськості Тернопільщини про те, що останнім часом в обласному центрі та районах області набули непоодинокі спроби невстановлених шахраїв злочинним шляхом заволодіти матеріальними цінностями у вигляді грошових коштів суб’єктів підприємницької діяльності.
Зловмисники телефонують до суб’єктів підприємництва з телефонних карток мережі стільникового зв’язку і, представляючись службовими особами Головного управління ДПС в області, його територіальних органів чи їх довіреними особами, шахрайським методом вимагають готівку для залагодження так званих перевірок, надання матеріальної допомоги тощо.
Для прикладу, днями таку авантюру шахраї застосували на території Козівського району. Там невстановлена особа зателефонувала одному із керівників підприємства з телефонного номера 095-445-93-95 та представилась службовою особою податкового органу. Псевдо-податківець попросив надати «матеріальну допомогу» для організації проведення заходів із святкування новорічних свят. Після цього, з цього ж телефонного номера надійшло СМС-повідомлення про перерахування 5 тис. грн на картковий рахунок 4223-3870-2725-2991 А-Банку.
Варто зауважити, що шахраї серед телефонних номерів, з яких шахраї намагаються у злочинний спосіб заволодіти грошовими коштами, такі: 095-606-53-18, 050-834-56-87, 095-047-93-61, 063-42-13-730, 073-14-24-939, 097-82-85-958, 073-096-25-72.
Слід зауважити, що злочинна діяльність «телефонних шахраїв» особливо активізувалась напередодні новорічних та Різдвяних свят. Як правило, такими діями займаються так звані «телефонні аферисти» та особи, що відбувають терміни ув’язнення.
Здебільшого, завдячуючи пильності свідомих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності, такі афери з боку «телефонних шахраїв», своєї реалізації не знаходять. Проте, як свідчить практика, частина громадян та суб’єктів господарювання все ж таки піддаються впливу і надають грошові кошти злочинцям. Представляючись службовими особами податкової служби, аферисти негативно впливають на честь та ділову репутацію податківців і Державної податкової служби загалом.
Тому вкотре нагадуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області, його структурних та територіальних органів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
Отож, наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
У зв’язку з вищевикладеним, звертаємось до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини з проханням негайно звертатись до місцевих органів Національної поліції, якщо стало відомо про неправомірні дії псевдо-податківців стосовно суб’єктів господарської діяльності області. Своєчасне інформування може допомогти встановити осіб, які причетні до вищезгаданих шахрайських дій.
Коли продаж с/г товарів на території села підприємствами споживчої кооперації потребує застосування РРО
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік №1336).
Згідно з п. 4 Переліку №1336 підприємства споживчої кооперації при здійсненні роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, а також сільськогосподарські товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки із застосовуванням РРО та/або ПРРО.
Що варто знати про податкову вимогу
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При збільшенні загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як підприємці фіксуватимуть доходи з нового року
Державна податкова інспекція повідомляє, що Законом України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Так, з 1 січня 2021 року для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, передбачено ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів та витрат.
При цьому визначено, що облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Зауважимо, що ДПС України рекомендує платникам першої-третьої груп єдиного податку продовжувати ведення книг обліку та книг обліку і витрат за формами, які були затверджені у наказі Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579.
Також Законом України від 1 грудня 2020 року №1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» внесені зміни до ст. 291.4 ст. 291 ПКУ. Відповідно до них суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема фізичні особи – підприємці, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
- перша група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- друга група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 834 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- третя група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
Відповідно внесених змін із 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Тернопільщина: у сфері бізнесу задіяні понад 59 тисяч осіб
На початок грудня 2020 року в органах ДПС у Тернопільській області перебувало на обліку 59490 основних платників податків. Значна частина з них приватні підприємці – 35251 особа. Трохи менше перебувало на обліку юридичних осіб, а це 24239 суб’єктів господарювання. Порівняно з одинадцятьма місяцями минулого року підприємців побільшало на 682 особи та додалася 791 юрособа.
Лише у листопаді взяли на облік 449 платників податків, з яких 392 фізичних та 57 юридичних осіб. Припинили діяльність упродовж цього часу 393 суб’єкти господарювання, з них 18 юросіб та 375 приватних підприємців.
Зросла кількість платників єдиного соціального внеску. Так, на початок грудня 2020 року в органах ДПС області на обліку перебували 92413 платників цього платежу, з них 25675 юридичних та 66738 фізичних осіб. Порівняно з січнем-листопадом минулого року їхня кількість зросла на 5013 платників.
