Оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами
Оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами
Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 15 листопада 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ №557), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, згідно з яким втратив чинність наказ ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності».
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом №557 (далі – Порядок), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційнотелекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
Зокрема, Порядком визначено, що електронний документообіг – це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.
Крім цього, Порядком передбачено нові форми:
- заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів;
- повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису;
- заяви про припинення дії договору про визнання електронних документів;
- повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів.
Договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності Наказом №557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку.
З текстом Наказу №577 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційнодовідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Опис майна при виникненні податкового боргу
Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
- при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
- при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Податкові накладні, які блокують
Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, при відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПКУ.
Нагадаємо, що критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Критерії) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.
Зокрема, згідно з п. п. 1 п. 6 Критеріїв критерієм, за яким ДФС здійснює моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної є обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Податкові накладні блокуються, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року.
Про це йдеться у листі ДФС України від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18 «Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків».
Майже 3,7 млн гривень – результат співпраці Тернопільської митниці із зарубіжними колегами
Оскільки Тернопільська митниця ДФС є внутрішньою митницею, тому основні правопорушення виявляються за результатами проведеної аналітично-пошукової роботи та отриманих відповідей від уповноважених органів іноземних держав.
За десять місяців 2017 року Тернопільською митницею ДФС до митних органів іноземних держав надіслано 7 запитів щодо перевірки законності здійснення зовнішньоекономічних операцій, які провадилися суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в зоні діяльності Тернопільської митниці ДФС.
Водночас отримано 10 відповідей від митних органів іноземних держав на запити, що надсилались у попередні періоди. За результатами опрацювання отриманих відповідей працівники митниці склали 49 протоколів про порушення митних правил на суму 3 млн 679,3 тис. гривень.
Суть правопорушень – переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та вартості товару, а також вчинення дій, направлених на неправомірне зменшення розміру митних платежів.
