Можна розстрочити сплату ПДВ при ввезенні устаткування та обладнання
Можна розстрочити сплату ПДВ при ввезенні устаткування та обладнання
Тернопільська митниця ДФС повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №196 було врегульовано питання стосовно надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 №775 затверджено «Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України» (далі – Порядок).
Вказаний Порядок визначає процедуру надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту:
- тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві (далі – устаткування);
- обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТЗЕД, для виробництва тільки медичних виробів (далі – обладнання).
Розстрочення рівними частинами сплати суми податку на додану вартість надається на строк до 36 календарних місяців без нарахування відсотків та пені, визначених пунктом 129.5 статті 129 Податкового кодексу України.
Розстрочена сума податкового зобов’язання погашається рівними частинами починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. При цьому перший платіж здійснюється під час подання митної декларації до митного оформлення устаткування та обладнання.
Для отримання розстрочення сплати податку на додану вартість платник податків або уповноважена ним особа подає до митниці ДФС заяву за формою, затвердженою Порядком. До заяви, крім документів, передбачених статтею 335 Митного кодексу України, додаються: бізнес-проект із зазначенням технологічного процесу з економічними розрахунками та очікуваних результатів діяльності, висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень, та інші документи для підтвердження мети ввезення устаткування та обладнання.
Інформація про прийняті рішення щодо надання розстрочення сплати податку на додану вартість оприлюднюється на офіційному веб-порталі ДФС.
Сплата розстрочених сум податку на додану вартість здійснюється щомісяця у строк, встановлений митницею ДФС, з поданням додаткової митної декларації, в якій зазначаються відомості про митну вартість устаткування та обладнання, визначену на дату їх поміщення у митний режим імпорту.
При неподанні або несвоєчасному поданні додаткової митної декларації застосовують штрафні санкції згідно із статтею 120 Податкового кодексу України.
Встановлення факту несплати в установлені строки розстроченого податкового зобов’язання, нецільового використання ввезеного устаткування та обладнання, відсутності такого устаткування та обладнання за місцезнаходженням, зазначеним у заяві, вважається використанням платником податків розстрочення не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям його надання. В такому випадку рішення про надання розстрочення скасовується не пізніше наступного дня після встановлення зазначеного факту, а сплачена сума податку на додану вартість поверненню не підлягає.
Платник податку зобов’язаний сплатити суму, розраховану як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що повинна бути сплачена у момент ввезення устаткування та обладнання, та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення устаткування та обладнання до дня збільшення податкового зобов’язання. Не сплачена платником податку зазначена сума вважається податковим боргом і стягується у порядку, передбаченому главою 9 Податкового кодексу України.
Платник податків, якому надано розстрочення сплати податку на додану вартість, щомісяця протягом одного робочого дня після сплати частини розстроченої суми у строки, визначені у рішенні про надання розстрочення сплати податку на додану вартість, подає до контролюючого органу звіт про цільове використання товарів, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту, згідно з додатком 4 до Порядку. Звіти подаються платником податків протягом усього періоду користування розстроченням.
У податковій накладній допущено помилки: заповнюємо розрахунок коригування для виправлення
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Відповідно до п п 6 та 7 Порядку №1307 порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:
- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду;
- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними в п. 16 прим.1.3 ст. 16 прим. 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», або код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції.
Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком №1307. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни.
Помилки, допущені у верхній лівій частині податкової накладної, виправляються шляхом складання розрахунку коригування, в якому зазначаються правильні показники.
При виправленні помилок в реквізитах податкової накладної «Найменування отримувача (покупця)» та/або «Номер філії» платник податків на дату виявлення помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У такому випадку графи з 1 по 14 розділу Б розрахунку коригування та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються.
Виправлення помилок в розділі А табличної частини податкової накладної платник податку здійснює шляхом складання розрахунку коригування, в якому зазначаються правильні показники.
При виправленні помилок в розділі Б табличної частини податкової накладної платник податку повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком зазначити показники зі знаком «–» щодо товарів/послуг, показники яких виправляються, та другим рядком – зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються/надаються.
При цьому графа 1 розрахунку коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується, заповнюється двічі по кожному з рядків, які коригуються, а у графі 2 зазначається причина коригування – «виправлення помилки».
Показники рядків І-ІХ розділу А табличної частини податкової накладної є розрахунковими та формуються на підставі даних розділу Б. Тому показники рядків І-ІХ розділу А коригуються разом з відповідними показниками розділу Б, якщо коригування показників розділу Б призводить до зміни показників розділу А.
Показник рядка Х розділу А табличної частини податкової накладної коригуванню не підлягає.
Новостворена юридична особа: початок дії «спрощенки»
Головне управління ДФС у Тернопільській області інформує, що відповідно до пп.298.1.2 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (п. 294.4 ст. 294 ПКУ).
Спрощенці Кременеччини за десять місяців 2017 року сплатили понад 16,4 млн.грн. єдиного податку
Протягом січня-жовтня поточного року платники податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевого бюджету понад 16368,5 тис.грн. єдиного податку. За словами начальника Кременецької ОДПІ Ярослава Міщука -«Порівняно з відповідним періодом минулого року, сплата податку зросла на 6327,9 тис.грн. або на 63,0 відсотки. Додатково від очікуваного місцевий бюджет отримав 1920,8 тис.грн.».
Фізичні особи-підприємці спрямували до бюджету понад 10576,1 тис.грн., що на 4680,2 тис.грн. більше ніж за січень-жовтень 2016 року. Доведене завдання виконано на 113,5%. Додатково надійшло в дохід місцевого бюджету 1256,1 тис.грн.
Юридичні особи, які використовують спрощену систему, сплатили 5792,4 тис.грн. єдиного податку . Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження від цієї категорії зросли на 1647,7 тис.грн. або на 39,8%.
Звертаємо увагу платників спрощеної системи оподаткування, що з 1 січня 2017 року набрали чинності Закони України від 20.12.2016р. №1791 та від 21.12.2016р. №1797, згідно яких встановленні ставки єдиного податку: для єдинщиків першої групи в межах до 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового року;
для спрощенців другої групи – у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.
Максимальна фіксована ставка для єдинщиків першої групи становить не більше 160 грн. (до 10% від 1600 грн.), а для спрощенців другої групи не може перевищувати 640 грн. (до 20% від 3200 грн.).
Фахівці податкової інспекції нагадують, що підприємці першої та другої груп єдиний податок сплачують щомісяця, не пізніше 20-го числа поточного місяця, єдинники третьої групи сплачують податок щокварталу –протягом 50 календарних днів після закінчення кварталу.
