Як діяти, якщо не видали фіскальний чек?
Як діяти, якщо не видали фіскальний чек?
Невидача чека або видача підробленого чека під час продажу товарів чи наданні послуг – це одна з проблем, з якою зустрічаються споживачі.
Що робити, якщо вам не видали чек?
З огляду на досить часті випадки обману споживачів – видачі чека невстановленої форми або взагалі відмови у видачі фіскального чека Державна податкова служба України просить звертатися:
- за номером телефону:
0800 501 007 (напрямок «4»)
- або написати скаргу на адресу:
Пам’ятайте: ваші права мають бути захищеними!
На потреби тернопільських громад надійшло понад 1,4 мільйона транспортного податку
Одним із майнових податків, який у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, є транспортний податок. Цьогоріч упродовж січня-травня власники елітних авто Тернопільщини спрямували до скарбниць територіальних громад 1 млн 413,5 тис. грн транспортного податку. Бюджети додатково отримали 428 тис. грн цього платежу. Адже сплата перевищила очікувані надходження на 43,4 відсотка.
При цьому 304,3 тис. грн додаткових надходжень сплатили юридичні особи, а це плюс 56,8 відсотка до очікуваних. Загалом вони перерахували цьогоріч до місцевих бюджетів 839,8 тис. грн транспортного податку.
Фізособи упродовж п’яти місяців 2020 року сплатили 573,8 тис. грн цього майнового платежу. Порівняно з прогнозованими показниками надходження зросли на 123,8 тис. гривень або плюс 27,5 відсотка.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з дати випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, тобто 1 771 125 грн – у 2020 році. Цьогоріч до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Dodge, Ferrari, Ford, GMC, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lincoln, Maserati, Mclaren, Mercedes-Benz, Polestar, Porsche, RezvaniBeast, Rolls-Royce, Tesla, Toyota. Загалом кількість моделей автомобілів, що підлягають оподаткуванню у 2020 році, становить — 172.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств: виправлення помилок минулих періодів
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).
Декларація може подаватися платником податку як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки проставляються у полі 1 заголовної частини Декларації). При цьому якщо Декларація подається як уточнююча, то у полі 3 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який здійснюється уточнення.
Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП до Декларації платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Декларації, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, пеню та суму штрафу. Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пеня та сума штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» Декларації.
Додаток ВП до Декларації складається з трьох таблиць:
- в таблиці 1 відображаються уточнюючі показники основної Декларації (рядки 1-25, 35);
- в таблиці 2 відображаються результати виправлення помилок, які переносяться до рядків 26-29, 31-33 Декларації;
- в таблиці 3 зазначається фінансова звітність за звітний (податковий) період, що уточнюється.
Платники податку, у яких базовим періодом є календарний рік, розраховують збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (рядок 26 Декларації, рядок 26 таблиці 2 додатка ВП до Декларації), виходячи з податку на прибуток, зазначеного такими платниками у рядку 19 Декларації.
Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то додаток ВП до Декларації не заповнюється, а вірні показники доходів, фінансового результату до оподаткування, різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, об’єкта оподаткування податком на прибуток зазначаються в такій Декларації. На підставі порівняння податкового зобов’язання такої Декларації та Декларації, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пеня та сума штрафу, які відображаються у частині «Виправлення помилок» Декларації (рядки 26-27, 29-30, 31, 33-34).
При цьому платники податку мають право подати доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
У Декларації за звітний податковий період, наступний за періодом, за який було здійснено виправлення, відображаються показники з урахуванням проведених виправлень.
Варто нагадати про оподаткування доходів нерезидента
Відповідно до п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими доходами є:
а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
б) дивіденди, які сплачуються резидентом;
в) роялті;
г) фрахт та доходи від інжинірингу;
ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту;
е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розд. ІІІ ПКУ;
є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;
и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);
ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;
й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту;
к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Згідно з п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Форма, щоб подати розрахунок частини чистого прибутку (доходу)
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що з 27 лютого 2020 року набули чинності зміни, внесені п. 7 Закону України від 16 січня 2020 року №465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» до Закону України від 21 вересня 2006 року №185 «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №185).
Так, частину п’яту ст. 11 Закону №185 доповнено новими положеннями, відповідно до яких господарські товариства один раз на рік подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
При цьому, платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкових органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому ПКУ.
Водночас 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), згідно з яким внесено зміни до пп. 46.1 та 46.2 ст. 46 ПКУ, в яких передбачено, що платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом №185, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Крім того, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 (далі – Порядок №138).
Пунктом 3 Порядку №138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання Декларації.
Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджена наказом Державної податкової служби України від 16.05.2011 № 285 (далі – Розрахунок № 285).
Слід відмітити, що п. 46.6 ст. 46 ПКУ встановлено, що якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Крім того, п. 46.4 ст. 46 ПКУ передбачено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
При необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Враховуючи наведене вище, акціонерні товариства, які є платниками дивідендів на державну частку/частини чистого прибутку (доходу) (у разі не прийняття рішення про виплату дивідендів у встановлений Законом №185 термін), з метою виконання вимог Закону №185 та ПКУ щодо звітування можуть скористатись формою Розрахунку №285 для звітування перед контролюючими органами та подати до такого розрахунку доповнення, складені за довільною формою.
