Новини податкової
Не застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у період карантину
Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Право покупця на податковий кредит на основі податкової накладної із помилковими обов’язковими реквізитами
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні:
- в яких не зазначено будь-які обов’язкові реквізити;
- які містять помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань.
Покупець не має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.
Право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.
Разом з цим, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.
Сплачено помилково кошти: можливість повернення для платника ПДВ
Порядок та умови повернення надміру сплачених до бюджетів грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання, в тому числі з ПДВ, підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання з ПДВ є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені з ПДВ у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
При поверненні надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а при його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Отже, платник податку має право повернути помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ та пеню, за умови відсутності у такого платника податків податкового боргу, які були перераховані до бюджету з поточного рахунку платника податку на поточний рахунок платника такого податку.
Якщо помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ та пеня були зараховані до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ, вони підлягають поверненню шляхом перерахування таких коштів виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ.
Власники нерухомості поповнили місцеві скарбниці Тернопільщини на 33,2 млн гривень
Упродовж січня-травня цього року до місцевих бюджетів Тернопілля надійшло 33 млн 221,8 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це перевершило очікувані надходження на 32,4 відсотка. Відтак територіальні громади отримали додатково 8 млн 136,5 тис. грн цього платежу.
Внесок від юридичних осіб податку на нерухоме майно склав 89 відсотків. Вони перерахували до місцевих скарбниць 29 млн 573 тис. грн цього платежу, що на 43,9 відсотка перевищило очікування. Отож від юросіб місцеві скарбниці отримали 9 млн 24,1 тис. грн податку за нерухомість.
Фізособи спрямували до бюджетів територіальних громад 3 млн 648,7 тис. грн цього майнового платежу. Порівняно з січнем-травнем минулого року надходження податку на нерухоме майно зросли на 165,7 тис. грн або 4,8 відсотка.
