Кременецька міська рада приєдналася до відзначення Дня вишиванки
У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки, цього року свято випало на 21 травня. За традицією, у цей день всі охочі приходять на роботу або навчання у найбільш пізнаваному елементі українського костюма — у вишиванці. Працівники Кременецької міської ради разом із міським головою Олексієм Ковальчуком також доєдналися до цього флеш-мобу. Усе в межах режиму карантину та з дотриманням дистанції.
Історія свята
14 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію «Всесвітній день вишиванки».
Надихнув її до цього Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.
Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Традиції свята
Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина вдягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим це свято має глибокий зміст. По всьому світу об'єднуються українці і показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код. У цей день варто згадати про свою національну та громадянську позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.
Топ-10 цікавих фактів про вишиванку
Перші вишивки мали здебільшого релігійний зміст і оберігали своїх власників від зла. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. Наприклад, новонародженим дарували вишиту сорочу, як оберіг від злих духів.
Давньогрецький історик Геродот стверджував, що вишивка прикрашала одяг скіфів, які довгий час мешкали на території сучасної України. Археологи навіть знайшли на Черкащині зображення чоловіків в українських національних костюмах, датовані VI ст. н. е.
Вишиванку завжди майстрували жінки, тому вона символізувала добро, любов і вірність. Одна з традицій зобов'язувала дівчат вишивати своїм нареченим сорочку до весілля.
Існує легенда, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Так хлопець підтверджував вірність своїй коханій, тому нікого більше не допускав до такого сакрального ритуалу.
Першим новатором, який поєднав вишиванку зі світським піджаком, був Іван Франко. Навіть на 20-гривневій купюрі письменник зображений у своєму улюбленому стилі.
Першим ведучим, який з’явився під час прямого ефіру у вишиванці, став Андрій Шевченко. У такому вигляді він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі». Згодом цю тенденцію підтримали й інші журналісти та телеведучі.
Дуже багато орнаментів сягають своїм корінням ще до язичницьких часів. Наприклад, на вишиванці часто можна побачити знаки сонця, вітру чи громовиці.
Однією з найгарніших вишиванок вважають Борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. У Борщівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, вдягнута саме в таку вишиванку.
Орнаменти вишиванки нині красуються не лише на сорочках, але й на автомобілях, татуюваннях та на одязі домашніх улюбленців. Українська вишиванка заполонила майже весь світ.
Кожен регіон України має свою особливу вишивку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом.
