Новини ОДПІ

Дата: 02.09.2019 08:20

Кількість переглядів: 368

Розпорядження Уряду від 21 серпня 2019 р. № 682-р про початок роботи Державної податкової служби України оприлюднено на Урядовому порталі.

Кабінет Міністрів передав Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

«Ми починаємо новий етап у податковій політиці нашої держави. Нова податкова служба стане надійним партнером для підприємців, яка створюватиме сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні, впроваджуватиме нові сервіси та забезпечуватиме рівні права всіх платників податків. Впевнений, що спільними зусиллями ми побудуємо сервісну податкову службу європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві, якою будемо пишатися»,– наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

Прийняття розпорядження стало можливим після виконання усіх необхідних заходів з утворення ДПС: проведення державної реєстрації, затвердження структури, штатного розпису апарату та кошторису, переведення з ДФС у ДПС 30% працівників на рівні центрального апарату і територіальних органів.

Таким чином, здійснення заходів з утворення ДПС та забезпечення здійснення ДПС повноважень і виконання функцій, визначених Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою КМУ від 06 березня 2019 р. № 227, завершене.

Офіційний вебпортал Державної податкової служби України www.tax.gov.ua.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів України від 16.09.2013 №481 (далі – Порядок №481).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Разом з тим фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у гр. 2 Книги відображає суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148) визначено, що оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки на повну суму її фактичних надходжень, зокрема, у Книзі.

Водночас п. 9 Порядку №481 визначено, що дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування зобов’язана зареєструвати першу Книгу з дати державної реєстрації до початку здійснення господарської діяльності (дати переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування).

При цьому, якщо така фізична особа – підприємець зареєструвала Книгу невчасно, то вона зобов’язана внести всі записи в Книгу з дати початку ведення господарської діяльності, які підтверджені відповідними первинними документами.

Згідно з ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру подання та розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі – скарга), передбачених частинами десятою, одинадцятою ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), визначає Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 (далі – Порядок №1124).

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України, якими функцію погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Вимоги щодо складання скарги визначені п. 5 розд. І Порядку №1124, якими, зокрема, передбачено, що скарга підписується скаржником – фізичною особою або уповноваженою нею особою, а для інших скаржників – керівником або представником, уповноваженим відповідно до законодавства, та має бути скріплена печаткою скаржника (за наявності).

При цьому скарга повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до контролюючого органу поштою чи передана особисто або через представника.

Якщо скарга в інтересах скаржника подається його представником, то до скарги додається оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку №1124 строк, встановлений для подання скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї передано на пошту. Датою передачі скарги на пошту вважається дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку на конверті або в повідомлені про вручення поштового відправлення.

Варто зауважити, що питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюється Законом України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян».

Відповідно до п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою І розд. ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою І розд. ХІV ПКУ.

Пунктом 294.3 ст. 294 ПКУ визначено, що для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Поряд з цим згідно з п. п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, платник податку на прибуток, що використовує базовий звітний (податковий) період рік, при переході на спрощену систему оподаткування в середині року подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, у полі 2 «Звітний (податковий) період» якої одночасно зазначає:

- відповідний звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування (І квартал, півріччя, три квартали);

- базовий звітний період квартал.

Станом на початок липня 2019 року на обліку в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області перебували 34 427 фізичних осіб – підприємців.  Понад 96 відсотків з них, а це – 33 114 платників, здійснюють діяльність та сплачують податкові платежі. Зокрема, 6 747 (20%) приватних підприємців застосовують загальну систему оподаткування,  а 26 367 (80%) – спрощену систему оподаткування.

Більшість бізнесменів, як обрали єдиний податок, надали перевагу другій групі спрощеної системи оподаткування. Їх налічується 13 290 осіб. Третю групу обрали 8 195 підприємців – спрощенців. Першу групу єдиного податку застосовують  4 882 особи.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування належить до спеціальних податкових режимів і регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Вибір групи єдиного податку залежить від обсягу доходу, кількості найманих працівників та виду діяльності.

« повернутися