Новини ОДПІ
Особливості звітування власниками РРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючого органу звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
По дротових або бездротових каналах зв’язку подають:
- електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані - суб’єктами господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти);
- інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО – суб’єктами господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Такі вимоги визначені п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій, подають суб’єкти господарювання за формою №ЗВР-1 щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК.
Форма та порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1ДФ
Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розд. I:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.
Коригування показників розд. II:
підрозділ «Оподаткування процентів»:
- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
підрозд. «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
підрозд. «Військовий збір»:
- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Розгляд письмових звернень громадян – під контролем
Упродовж січня-липня 2019 року до Головного управління ДФС у Тернопільській області надійшло 75 письмових звернень від 92 громадян, що на 4 звернення більше, ніж у минулому році.
Більшість заяв фіскальне відомство отримало поштою, а це 72 звернення. Ще 3 повідомлення були надіслані засобами електронного зв’язку.
Письмово до органів ДФС області звернулися 83 громадяни, соціальний стан яких не визначено, а також чотири пенсіонери, три підприємці, два безробітних.
У своїх зверненнях заявники найчастіше цікавилися контрольно-перевірочною роботою – 41 заява (54,7%), інформували про ухилення від сплати податків – 9 заяв (12%), повідомляли про відмову в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 5 заяв (6,7%).
Чотири особи звернулися, щоб отримати консультацію з питань податкового законодавства, по дві заяви надійшло щодо адміністрування єдиного соціального внеску, акцизного податку, реєстрації та обліку платників, ліцензування певних видів господарської діяльності, справляння податку на доходи фізичних осіб. Заявники порушували також питання митного оформлення (ввезення, вивезення) товарів та транспортних засобів, подання податкової звітності, виникнення та сплати податкового боргу, єдиного податку тощо.
Із отриманих 75 письмових звернень розглянуто у встановлений законом термін 66 заяв. Ще 9 звернень перебувають на виконанні, оскільки термін їх розгляду не настав.
На Тернопільщині до місцевих скарбниць спрямували майже 1,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб
Упродовж січня-липня 2019 року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили 2 млрд 115 млн 964,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб. Це на 407 млн 828,1 тис. грн більше, ніж у минулому році.
З усієї суми надходжень до державного бюджету платники спрямували 536 млн 519,7 тис. грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 1 млрд 579 млн 444,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб.
Лише у липні цього року на теренах Тернопілля сплатили 318 млн 973,5 тис. грн даного платежу.
Варто мати на увазі, що платниками цього податку є як фізичні особи-резиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні, і іноземні доходи, так і фізособи-нерезиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні, а також податкові агенти.
До речі, податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоформуючих дохідної частини місцевих скарбниць. При цьому, основну частину в надходженнях цього платежу займає оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян. Тому протидія тіньовим процесам на ринку праці – одне із пріоритетних завдань фіскальної службт. Серед вжитих заходів – роз’яснювальна та контрольно-перевірочна робота, застосована до суб'єктів господарювання, де існують ризики порушення законодавства про оплату праці та мінімізації сплати податкових платежів.
