Новини ОДПІ
Чи може юридична особа – платник єдиного податку третьої групи протягом поточного року обрати четверту групу платників єдиного податку?
Згідно з абзацом другим п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Відповідно до п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відс.
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
При відсутності підстав у контролюючого органу для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи такий суб’єкт з 01 січня поточного року є платником єдиного податку четвертої групи.
Для уникнення подвійної реєстрації платником єдиного податку суб’єкт господарювання станом на 01 січня поточного року не може бути зареєстрований платником єдиного податку третьої групи, тобто він має бути виключений з реєстру платників єдиного податку.
Пунктом 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному п. п. 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може протягом поточного року обрати четверту групу платників єдиного податку, оскільки до переходу на четверту групу платника єдиного податку повинен виконати умови передбачені п. п. 298.2.1 п. 298.2 та п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Коли не враховано суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшує позитивне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток
Підпунктом 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок).
Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком (п. 2 Порядку).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).
Згідно з п. п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Розрахунок пільги з податку на прибуток, передбаченої п. п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, здійснюється на підставі показників Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація) та рядка 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
При самостійно виявленні платником податку неврахованої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового року, платник податку має право відповідно до ст. 50 ПКУ виправити таку помилку шляхом подання уточнюючої Декларації або додатка ВП до Декларації, в залежності від обраного способу виправлення помилок.
Якщо платником податку на прибуток самостійно (або контролюючим органом) за попередній податковий (звітний) рік (квартал) виправлено неврахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшує позитивне значення об’єкта оподаткування, то на зменшену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток нарахування штрафних санкцій та пені ПКУ не передбачено.
Поряд з цим платник податку на прибуток, який не користувався пільгою, передбаченою п. п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, та не подавав Звіт у встановлений п. 3 Порядку строк, зобов’язаний подати його за попередній звітний рік (квартал) за результатами якого самостійно виявлено (або контролюючим органом) не задеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого податкового року (у т. ч. якщо до платника вже було застосовано відповідальність за неподання Звіту за цей період).
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту за період, у якому суб’єкт господарювання користувався податковими пільгами, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ та ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому якщо Звіт подано із порушенням строку за період, за який до нього вже застосовано відповідальність за неподання Звіту, то повторно штрафні санкції (за несвоєчасне подання Звіту) не застосовуються.
Протидіяти корупції спільно
Подолання корупції в органах Державної фіскальної служби України є одним із першочергових завдань українського суспільства, оскільки існуючі прояви корупції негативно впливають на рівень надходжень грошових коштів до державного бюджету, на ефективність діяльності фіскальних органів, їх рейтинг, взаємовідносини з платниками податків тощо.
Державна фіскальна служба України звертає особливу увагу на усі повідомлення щодо дій та поведінки її співробітників, несумісних з вимогами загальних правил поведінки державного службовця, як при виконанні службових обов’язків, так і в позаслужбовий час.
Попередньо вжиті організаційно-правові заходи певною мірою забезпечили попередження та протидію корупції в органах ДФС, що базуються на принципах системності та наступальності в боротьбі з корупцією, розподілі функцій і відповідальності суб'єктів на які покладені завдання із запобігання та протидії корупції.
Разом з тим ця діяльність потребує подальшого вдосконалення, забезпечення комплексного поєднання профілактичних, попереджувальних та правових заходів, спрямованих як на безумовне дотримання норм чинного антикорупційного законодавства, так і на усунення причин та умов, що створюють сприятливе підґрунтя для вчинення корупційних правопорушень у сфері службової діяльності. Крім того, очевидною є необхідність у зосередженні зусиль на вирішенні, у межах компетенції ДФС, питань цілеспрямованої нейтралізації соціальних та економічних чинників відомчої корупції.
Просимо громадськість області та небайдужих громадян про відому інформацію щодо протиправних дій з боку службових осіб ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляти у будь-який зручний спосіб, зокрема:
- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 46003, м.Тернопіль, вул. Білецька 1;
- на електронну адресу підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДФС у Тернопільській області tr.szk25@sfs.gov.ua, а також на електронну адресу ДФС України post@sfs.gov.ua (крім звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації);
- на електронну адресу Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС України dpzk@sfs.gov.ua та через офіційний вебпортал ДФС;
- засобами телекомукації через Контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України за телефоном 0-800-501-007 або на електронну скриньку idd@sfs.gov.ua;
- під час особистого прийому громадян керівництвом та службовими особами ДФС України та Головного управління ДФС у Тернопільській області (інформація про порядок запису на прийом, а також графік особистого прийому розміщуються на офіційному вебпорталі ДФС);
- у письмовому вигляді та засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДФС у Тернопільській області (контактний телефон: 0352-43-46-19, керівник – Рудницький Микола Антонович).
За нерухомість на Тернопільщині сплатили майже 2,6 млн гривень
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – один із основних платежів, який наповнює місцеві скарбниці, оскільки спрямовується туди в повному обсязі. Сплачують його фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості. Ставки податку встановлюють органи місцевого самоврядування своїми рішеннями.
Впродовж січня-травня 2019 року суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили 2 млн 594,4 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це перевищило очікувані надходження на 815,4 тис. грн або 45,8 відсотка. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата цього платежу зросла на 983,3 тис. гривень або плюс 61 відсоток.
Понад 68 відсотків податку на нерухомість сплатили юридичні особи. Тож вони спрямували до місцевих скарбниць 1 млн 774 тис. грн платежу, а це на 870,4 тис. грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Фізособи сплатили 820,4 тис. грн податку, що перевищує відповідні надходження минулого року на 112,9 тис. гривень.
