Придбано та продано об’єкт нерухомості в одному місяці: що з податком
Придбано та продано об’єкт нерухомості в одному місяці: що з податком
Відповідно до п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
Порушили правила нарахування, утримання та сплату податків – відповідальності не уникнути
Статтею 127 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.
Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Час для отримання ідентифікаційного номеру для малолітньої особи
Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
- громадянами України;
- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Згідно із Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, якщо фізична особа (в т.ч. малолітня особа) не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає. ПКУ не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.
Оксана Антонович: Тернопільська митниця ДФС поповнила бюджет країни понад 1,1 млрд грн
З початку цього року Тернопільською митницею ДФС до бюджету перераховано 1 млрд 124 млн грн. За аналогічний період 2016 року адміністровано 822 млн гривень. Зріст до минулого року склав 302 млн грн або 37%.
У розрізі видів податків сплачено 963,6 млн грн податку на додану вартість, що на 222,3 млн грн або на 30% більше, ніж за 11 місяців минулого року (741,3 млн грн); 124,3 млн грн мита, зріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить 55,5 млн грн або 81%; 33,4 млн грн акцизного податку, що на 23,4 млн грн або більш як утричі, ніж торік; також перераховано 2,6 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших надходжень, що на 44% більше.
Найбільший вплив на зріст надходжень мало збільшення обсягів ввезення легкових автомобілів громадянами: за 11 місяців 2017 року сплачено 179,3 млн грн (16% від загальноадміністрованої митницею суми податків), минулого року – всього 55,7 млн гривень. До минулого року відбувся зріст на 123,6 млн грн або у 3 рази.
Ще одним чинником збільшення надходжень стало оформлення підприємств, які не працювали минулого року. Всього підприємства, які не працювали торік, у січні-листопаді сплатили 210 млн грн або 19% від загальної суми.
Одним із факторів, які сприяли збільшенню надходжень, є збільшення обсягів ввезення товарів найбільшими платниками податків. Тільки п’ятьма найбільшими платниками, що здійснюють свою діяльність в зоні Тернопільської митниці ДФС, сплачено до бюджету 357 млн грн, що становить 32% від адміністрованої митницею суми. Відбувся зріст до минулого року майже на 108 млн грн або на 43%.
Позитивно вплинув і такий фактор, як оформлення на Тернопільській митниці підприємств з місцем обліку в інших областях України. Так, у січні-листопаді працювало 75 підприємств, якими сплачено 152 млн грн (14% від загальної суми податків).
Загальна сума додаткових надходжень становить 46,6 млн грн (4,1% від адміністрованої суми податків).
Серед товарів, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків, переважають легкові автомобілі; сідельні тягачі та трактори колісні; машини або механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур; причепи та напівпричепи для перевезення вантажів; свіжоморожена риба.
